Cпецпроекти

Як фонова музика впливає на продуктивність


Що може бути краще, аніж сидіти на улюбленій роботі займатись чимось цікавим під улюблену музику в навушниках? Адже саме так ми поєднуємо приємне з корисним. Слухати улюблену музику – приємно, а працювати і отримувати зарплатню, досить таки, корисно. Таким чином ми економимо свій час і зможемо насолодитись улюбленими піснями не лише під час дороги на роботу і назад.

Але чи дійсно все так сонячно, як ми собі уявляємо? Рухати мишкою комп’ютера і підтанцьовувати в 100 разів краще, аніж сидіти похмуро за робочим місцем та чи не шкодить подібна радість нашій ефективності? Не знаємо, які питання собі задавала група науковців Ланкастерського університету, але вчені цього вишу перевірили, як улюблена музика пливає на мозкову активність.

Психологи з Університету Центрального Ланкаширу, Університету Евле e Швеції і Університету Ланкастера досліджували вплив фонової музики на творчі здібності учасників експерименту. Результати досліджень приводить науково-популярний ресурс Science Daily. Вчені виявили, що фонова музика значно погіршує здатність людей виконувати завдання для виконання яких піддослідним варто було залучати власну креативність.

Одним з прикладів завдань був словесний англомовний ребус. Учасникам показували три слова. Наприклад, плаття, циферблат та квітка. Англійською це пишеться, як dress, dial та flower. Завданням було знайти певне спільне слово, яке б дозволяло утворити нові слова. Поки ви читаєте дане речення і перевірити власну логіку. Після гіфки ми розмістимо відповідь, подумайте.

Вирішити ребус можна було, підставивши «сонце» або ж «sun» – сарафан , сонячний годинник і соняшник/sundress, sundial та sunflower.

Учасників поділили на 3 групи та створили різні умови для вирішення подібних задач. Перші це робили під музику з незнайомими або іншомовними словами, другі – під інструментальну музику без слів, а треті – під добре знайомі пісні.

«Ми знайшли переконливі докази зниження продуктивності при прослуховуванні фонової музики в порівнянні з роботою в більш тихій атмосфері», – запевняє доктор Ніл Маклатчі з Університету Ланкастера. Дослідники припускають, що це може бути пов’язано з тим, що музика порушує вербальну робочу пам’ять.

Варто відзначити, що спостереження за третьою групою доводять, що творчий потенціал погіршувався незалежно від того чи це була весела музика, чи підвищувала вона настрій та чи подобалася учасникам.

Невідомо чи знали наші колеги, які працюють під білий шум (так, ми знаємо людей, які працюють під «шипіння» в навушниках) чули про дослідження вищезгаданих трьох університетів, але вони мають повне право дивитись на нас трохи зверхньо, адже результати експерименту показують – люди однаково добре використовують свої інтелектуальні ресурси при тиші та бібліотечному шумі.

Отримані результати ставлять під сумнів розповсюджену думку про те, що музика підвищує креативність Навпаки, вони демонструють, що музика, незалежно від наявності семантичного навантаження ( хоч без слів, хоч зі знайомим текстом хоч з незнайомим) заважає проявленню творчих здібностей під вирішення робочих задач.

А як же класична музика запитаєте ви? Невже і вона не сприяє розкриттю наших найпотаємніших розумових ресурсів? Точної відповіді на це немає, але ви можете у безкінечних суперечках про улюблену музику, посилатися на результати, яке проводили Елєна Рачевська і Мері Тадінац – аспірантки університету Оксфорд Брукс.

Опираючись саме на нього в Американській психологічній асоціації заявили, що фанати джазу та класичної музики дещо розумніші за прихильників репу. Точніше, вчені помітили закономірність, що студенти з вищим IQ віддавали перевагу музиці без слів – електроніці чи інструментальним композиціям.

Звичайно, ця робота не є надто презентативною, оскільки було опитано лише 467 студентів. А як ще міг описати подібні тезиси автор цих рядків, який  більшість часу слухає реп з 2007-го року? Ба більше, всі 467 учасників були учнями хорватських навчальних закладів. А якщо на ютубі ввести croatian rap, то першими на очі потрапляють страшні, бандитські кліпи, які тебе можуть пограбувати, поки ти їх слухаєш. Тому ми допускаємо, що молоді хорвати, намагались справити враження на інших, обманюючи що слухають реп. А так робити не зовсім розумно.

Самі ж вчені заявляють, що результати експерименту жодним чином не вказують, що захоплення Бетховеном, Колтрейном чи Tycho зробить вас розумнішим. Але є причини вважати, що якщо ви дуже розумний, то задля задоволення виберете музику, де буде менше вокалу.

Втім, не варто засмучувати, якщо ви фанатієте від репу. Оскільки, як ми писали минулого року, репер Кендрік Ламар став першим некласичним і неджазовим артистом, що отримав Пулітцеровську премію з музики. А це значить, що часи змінюються і настав час проводити нові дослідження.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Чому у грецьких статуй маленькі пеніси

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: