Cпецпроекти

Один день з життя Світлани Мусій, менеджерки громадського ресторану Urban Space 500


Urban Space 500 – це громадський ресторан, відкритий за соціальною франшизою. Його заснували 500 суспільно активних людей, які зробили безповоротний внесок у розмірі 1 тис. дол. Згідно з моделлю проекту, 80% від прибутку ресторану буде скеровано на підтримку некомерційних проектів з розвитку міста, решта 20% сплачується управлінській компанії за менеджмент закладу. Ми поспілкувалися зі Світланою Мусій –  головною менеджеркою і співзасновницею Urban Space 500, а також директоркою компанії «Druzi cafe» – мережі закладів, яка займається ресторанною діяльністю. Її проект Bali Bowl cafe став фіналістом ресторанної премії Leaders Club Ukraine 2019. Ми обрали Світлану наступною гостею нашого спецпроекту #ЛюдиУрбану.

Твоя історія. Як ти стала керівницею Urban Space 500?

Родом я з містечка Красногвардійське, географічного центру Криму. У 16 років вступила на факультет управління у Сімферополі і вже з 2-го курсу почала працювати у ресторанній сфері. Бухгалтером, адміністратором, а потім керівником. Паралельно навчалася в університеті і спілкувалася з активною кримською молоддю. Я була дуже незадоволена якістю освіти, бо часом могла розповісти про управління більше за викладачів.

Разом з моєю подругою Катериною Сергацковою (примітка: Катерина Сергацкова – також співзасновниця Urban Space 500) ми реалізували проект «вуличні університети». Надавали альтернативні майданчики для отримання знань у парках, скверах. Згодом виграли грант від київського ГО «Garage Gang». Його представники приїхали у Крим, і тоді я вперше побачила київських активістів, ідейних людей, які говорили про розвиток країни. Я відчула, що мені дуже близький такий світогляд.

У певний момент я зрозуміла, що Київ – моя мрія.

Мені захотілося зробити свій внесок у розвиток суспільства – бути частиною змін. Я переїхала до Києва влітку 2012 року, приїхала з квитком в один кінець і з розумінням, що назад я не повернуся, як би не було важко.

Відразу займатися громадською діяльністю не вийшло. Деякий час адмініструвала ресторани Дмитра Борисова. Потім зрозуміла, що хочу розвитку з цінностями, які мені близькі, і обрала «Druzi Cafe» – місце без формальностей, про людей і дружбу. Вони саме шукали управлінця, я пройшла співбесіду і стала частиною великої сім’ї. Це був надзвичайний досвід. Але врешті життя привело мене до першої мети. У 2016 році  ГО «Інша Освіта» зробило нам пропозицію стати управлінською компанією Urban Space 500. Я долучилася до нового проекту і потрапила саме туди, де я наразі можу принести найбільше цінності для Києва.

Ти – співзасновниця і, водночас, головна менеджерка Urban Space 500 (US500)? За що саме ти відповідаєш? 

 У структурі проекту є управлінська компанія, яка відповідає за стратегічні рішення. Це Ігор Фарберов, Женя Лавренюк і я. Ми давно знайомі, раніше працювали у «Druzi-café», хлопці як співвласники, а я на позиції керівниці ресторанної діяльності. Нам сподобалось вести бізнес разом, і у проект Urban Space 500 ми також зайшли командою.

У розподілі обов’язків Ігор відповідає за організацію роботи довкола проекту (процес будівництва, узгодження договорів, переговори з орендодавцем тощо). Євген – за маркетинг і загальне враження. Я ж контролюю, щоб всі ідеї були втілені у результат на місці.

У ресторані є безпосередня директорка – Вікторія. Вона займається тактичними і операційними питаннями. Наприклад, управлінська компанія розробляє концепцію меню. А вже на місці Вікторія залучає шеф-кухаря, і разом вони обирають страви, які відповідатимуть концепції. Моє завдання – точно передати наш задум і проконтролювати його виконання.

Яке місце у проекті займають 500 співзасновників?

Щоквартально в Urban Space 500 проходять Загальні збори співзасновників. Кожен учасник спільноти може ініціювати розгляд того чи іншого питання на зборах, після чого йде голосування. Більшість голосів засновників – це вирішальна сила, яка здатна навіть змінити управлінську компанію ресторану.  

Саме у цьому і полягає відмінність Urban Space 500 від інших проектів – спільнота може брати на себе рішення щодо тих чи інших ключових стратегічних питань.

Наприклад, зараз серед співзасновників триває дискусія щодо можливості перебування у просторі з тваринами. Частина спільноти дуже хоче, щоб заклад був дружнім до домашніх тварин, але частина проти, оскільки це може негативно впливати на відвідувачів-алергіків. Відповідно, ми, як управлінська компанія, не приймаємо рішення щодо тварин самостійно, щоб уникнути кризи довіри. Звісно, такий підхід вимагає багато часу.  

Наш виклик – навчитися об’єднуватися, створювати синергію у спільноті та рухатись вперед.

Як виглядає твій день в Urban Space 500?

Мій день складається з двох частин. Перша – це взаємодія з партнерами, листування й обговорення деталей партнерства на зустрічах. Друга частина – інформування директорки ресторану щодо результатів домовленостей, тобто, яким чином вони позначаться на нашій щоденній діяльності.

Також я долучена до роботи щодо оренди, персоналу, зв’язків зі ЗМІ, бухгалтерії, SMM, подієвого майданчика. Зазвичай я веду понад 30 чатів з постійними оновленнями. І до цього ще потрібно додати десятки особистих контактів зі співзасновниками. У кожного різний темп життя та різні типи питань, на які потрібно дати відповідь. У цьому сенсі Urban Space 500 для мене – справжній виклик. Потрібно знайти ідеальний варіант комунікації з багатьма людьми, але водночас зберегти особистий простір. До US500 мені не вистачало цих якостей, і зараз я зростаю і розвиваюся як особистість.  

Яким був процес відкриття? 

Складним. Я почала займатися рестораном, поєднуючи роботу з вихованням піврічного сина. У перший день ми зрозуміли – проект потребуватиме багато зусиль, але не думали, що настільки. 

Найбільше труднощів виникло із приміщенням. Процедури аукціонів, постійні переговори, листування і місяці рутинної роботи з документами. Також ми витратили більше часу, ніж розраховували, щоб отримати потрібну електричну потужність для ресторану. І головне – загальний стан перегородок та стелі виявився набагато гіршим, ніж у висновках спеціалістів. На їхнє зміцнення довелося витратити ледь не третину ремонтного бюджету. Але так US500 почав виконувати важливу суспільну місію ще до відкриття – ми, мабуть, врятували архітектурну пам’ятку від руйнування. І дуже цим пишаємось.

 Були складнощі у співробітництві із архітекторами-дизайнерами. Через згадані технічні складнощі за два місяці до запланованого відкриття довелося розробляти нову концепцію приміщення і залучати до цієї роботи іншу компанію.

 Всі процеси йшли паралельно. Ми працювали з державним майном, шукали додаткові кошти, підрядників. Через перераховані труднощі нам довелося переносити першу дату відкриття з 1-го вересня на 18 грудня 2018-го року. Це спровокувало певну кризу довіри. Було надзвичайне емоційне напруження.

Всі у менеджерській команді були впевнені, що ми не відкриємо Urban Space 500 у 2018-му році. Тому ми доклали ще більше зусиль, і 18 грудня 2018 року запустили ресторан.

На відкритті я почувала себе виснаженою і трохи задоволеною, бо проект, все ж таки, вдалося запустити. Але без надмірного піднесення, тому що розуміла – попереду на нас чекає важка щоденна праця.  

Пройшло 9 місяців з відкриття. Чим ти пишаєшся?

Тим, що ми відкрили ресторан! Ми довели скептикам, що можна знайти 500 людей, які повірять в ідею US500 і зроблять безповоротний внесок у розмірі 1 тис. дол. Ми продемонстрували, що ці гроші не зникнуть. Наша команда довела свою відданість проекту.

Можливо, у це буде важко повірити, але я працюю у ресторані безкоштовно. Поки ми не вийшли на плановий прибуток, моя винагорода – це досвід спілкування з людьми та 30% знижки на меню.

По друге, ми не просто відкрилися, у нас вийшов справді хороший ресторан. Нещодавно я спілкувалась з ресторатором Сергієм Гусовським, який сказав: «У поганий ресторан я б не приходив обідати». Я пишаюся тим, що ми створили місце, де обідає Сергій Гусовський. Для мене це показник.

Яким ти бачиш Urban Space 500 у майбутньому?

Urban Space 500 максимально реалізує свій потенціал. Він стане місцем, яке допоможе втілити багато чудових ініціатив. Я хочу, щоб з US500 починалися позитивні зміни у місті, а згодом і у країні. Щоб з нас, наприклад, почався рух до справжньої гендерної рівності у ресторанній сфері (примітка: за час підготовки інтерв’ю Urban Space 500 став партнером проекту He For She від ООН Жінки та першим рестораном-учасником ініціативи «Місце без стереотипів», котру цей проект започаткував в Україні).

Суспільно важливий проект – це не про те, що в один день сталося, а потім про нього можна забути. Для того, щоб ми реалізовували свою суспільну місію, ресторан повинен заробляти. Буде заробіток – буде внесок у розвиток міста.

Цей підхід вже працює завдяки нашому Подієвому майданчику, який був створений як платформа для відкритих подій, що творять зміни. Лише за два квартали 2019 року наш оціночний вклад у відкриті публічні заходи сягнув 189 тисяч гривень. А далі, якщо все рухатиметься як заплановано, наприкінці 2019-го року ресторан передасть перші гроші на грантову програму. Через неї ми безпосередньо підтримуватимемо проекти, важливі для розвитку Києва.

Чим ти надихаєшся?

Я фанат мистецтва. Захоплююся книжками, картинами, фільмами. У вільний час мене можна знайти на лекціях з архітектури. Називаю це «навчанням для душі», коли ти одночасно і зосереджена, і відпочиваєш.

Також, хоча це інколи втомлює, мені дуже додає натхнення комунікація з великою кількістю людей. Я це зрозуміла в US500.

Взагалі найкраще, що ми можемо зробити у житті – комунікувати з іншими людьми, тому що спілкування несе досвід, емоції, нові проекти.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Справжнє дослідження чи фейк?
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Чи робить музика нас розумнішими

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: